Дуже багато сьогодні говориться про медіацію. Цей термін використовують в різних значеннях. І ті, хто вперше чує про медіацію нерідко вважає, що це щось схоже на медитацію. Фонетична спільність породжує некоректне
розуміння.
Медіація – це добровільний та конфіденційний процес, у
якому нейтральна особа – медіатор/ка – допомагає сторонам конфлікту знайти
взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася.
Медіація є дуже дієвим інструментом, який дає позитивні результати при вирішення конфліктів.
Медіація є дуже дієвим інструментом, який дає позитивні результати при вирішення конфліктів.
Медіація в
широкому та вузькому смислах слова
• Медіація як посередництво. Іноді медіацією називають будь яку посередницьку діяльність, яка ґрунтується на згоді сторін конфлікту
• Медіація, це не лише метод вирішення спорів, але й спосіб соціальної комунікації
• Медіація як спосіб вирішення конфлікту на різних рівнях – міжособистісному, між груповому, міжнародному (міждержавному).
• Медіація застосовується в практиці відновного правосуддя для застосування альтернативних методів покарання осіб, які скоїли правопорушення (злочини), перш за все по відношенню до дітей, які перебувають в конфлікті із законом. Тобто медіація може бути альтернативою судовому покарання.
• Шкільна медіація. Вона спрямована на вирішення конфліктів, які виникають в шкільному середовищу, в навчально-виховному процесі.
Є важливі принципи медіації • Добровільність . Цей принцип означає, що ніхто не може бути примушеним для участі в медіаційному процесі. Застосування медіації можливо лише тоді, коли сторони конфлікту мають прагнення та бажання досягти взаємовигідної угоди. Принцип добровільності полягає і в тому, що кожний учасник або учасниця можуть вийти з процесу медіації на будь-якому етапі.
• Неупередженість. Медіатор/ка завжди повинен/на діяти об’єктивно по відношенню до кожної із сторін конфлікту. Медіатор/ка також має бути абсолютно нейтральним/ою по відношенню до конфлікту.
• Конфіденційність. Медіатор/ка повинен/на конфіденційно зберігати всю інформації, отриману в ході медіації. Будь яка інформація, конфіденційно повідомлена медіаторові однією із сторін, не повинна передаватися іншій стороні, за винятком випадків, якщо на це є згода іншої сторони або цього вимагає закон.
• Розподіл відповідальності. Процес медіації характеризується тим, що самі сторони конфлікту, добровільно беручи участь в медіації, виробляють можливі варіанти вирішення проблеми. Медіатор/ка не приймає, не виносить і не нав’язує жодних готових рішень учасникам медіації. Медіатор/ка веде і спрямовує процес взаємодії сторін, створюючи умови для кращого розуміння учасниками процесу медіації як самих себе, так і одне одного.
• Медіація як посередництво. Іноді медіацією називають будь яку посередницьку діяльність, яка ґрунтується на згоді сторін конфлікту
• Медіація, це не лише метод вирішення спорів, але й спосіб соціальної комунікації
• Медіація як спосіб вирішення конфлікту на різних рівнях – міжособистісному, між груповому, міжнародному (міждержавному).
• Медіація застосовується в практиці відновного правосуддя для застосування альтернативних методів покарання осіб, які скоїли правопорушення (злочини), перш за все по відношенню до дітей, які перебувають в конфлікті із законом. Тобто медіація може бути альтернативою судовому покарання.
• Шкільна медіація. Вона спрямована на вирішення конфліктів, які виникають в шкільному середовищу, в навчально-виховному процесі.
Є важливі принципи медіації • Добровільність . Цей принцип означає, що ніхто не може бути примушеним для участі в медіаційному процесі. Застосування медіації можливо лише тоді, коли сторони конфлікту мають прагнення та бажання досягти взаємовигідної угоди. Принцип добровільності полягає і в тому, що кожний учасник або учасниця можуть вийти з процесу медіації на будь-якому етапі.
• Неупередженість. Медіатор/ка завжди повинен/на діяти об’єктивно по відношенню до кожної із сторін конфлікту. Медіатор/ка також має бути абсолютно нейтральним/ою по відношенню до конфлікту.
• Конфіденційність. Медіатор/ка повинен/на конфіденційно зберігати всю інформації, отриману в ході медіації. Будь яка інформація, конфіденційно повідомлена медіаторові однією із сторін, не повинна передаватися іншій стороні, за винятком випадків, якщо на це є згода іншої сторони або цього вимагає закон.
• Розподіл відповідальності. Процес медіації характеризується тим, що самі сторони конфлікту, добровільно беручи участь в медіації, виробляють можливі варіанти вирішення проблеми. Медіатор/ка не приймає, не виносить і не нав’язує жодних готових рішень учасникам медіації. Медіатор/ка веде і спрямовує процес взаємодії сторін, створюючи умови для кращого розуміння учасниками процесу медіації як самих себе, так і одне одного.
Немає коментарів:
Дописати коментар